13 октября 2020 
adminGWP 
Єврoпaрлaмeнт рoзглянув питaння, якe мoжe відкрити нoві ринки чтобы укрaїнськoгo нaсіння, і зaпустити нoву xвилю інвeстувaння в цeй сeктoр. Мoвa йдe прo визнaння eквівaлeнтнoсті систeми сeртифікaції нaсіння Укрaїни в Єврoсoюзі.
Укрaїнa — oдин із нaйбільшиx грaвців нa світoвoму зeрнoвoму ринку, який здійснює пoстaчaння зeрнa в більшe ніж 70 крaїн світу нa мільярди дoлaрів СШA. Aлe, мaючи пoтeнціaл к зрoстaння eкспoрту нaсіння зeрнoвиx (кукурудзи, пшeниці, ячмeню, житa), ми oбмeжeні в дoступі нa різні ринки світу.
Ринкoвa кон’юнктура виглядає единым махом так:
По-перше. З 2014 року, ради нас закритий ринок Росії, а також ускладнено посещение до ринків країн СНД. Останнє, зокрема, посредством необхідність транзиту нашого експорту територією РФ.
До-друге. Щоб потрапити получи и распишись ринки країн ЄС, існує досить довга порядок. Через внутрішні образ мыслей об’єднання, відкриття ринку ЄС вже триває більше дев\’яти років.
Точно по-третє. Українські виробники лише почали боевито виходити на ринки Азії та Африки.
Проте, активізація проходження всіх бюрократичних процедур в ЄС в области українському насіннєвому питанню дає надію нате те, що найближчим между прочим проблему з новими ринками если вирішено.
Причому, це стосуватиметься як виробників насіння, в среднем і агровиробників, які планують диверсифікувати бізнес. Адже чимало з них вже інвестували кошти у власне виробництво насіння. Хтось побудував насіннєві заводи разве в кооперації зі світовими брендами займається наданням послуг у цій сфері.
Але, що ми маємо согласно експорту насіння?
23 країни, 15,9 тис. тонн, і близько $13,1 млн. Це головні цифри 2019 року за експорту українського насіння кукурудзи, пшениці, ячменю та жита.
Заради справедливості, слід зазначити, що експорт зріс получи и распишись 47% у порівнянні з довоєнним 2014 роком (табл.1), а, у зв’язку із закриттям ринку РФ, відбулась певна переорієнтація получи и распишись ринки Африки та Азії.
Пользу кого прикладу, у 2019 році Україна експортувала 5 000 тонн насіння пшениці в Малайзію, що більше ніж увесь насіннєвий експорт накануне цієї країни з 2014 ровно по 2016 рік загалом.
Вслед за даними ITC (International Trade Сenter) та Держстату, у низку країн ми експортуємо, як насіння, беспричинно і звичайне зерно. Следовать останнім, зрозуміла річ, абсолютна перевага в обсягах. Слід звичайно розуміти, що насінництво – це окремий напрям роботи в компаніях — як профільних, этак і агровиробників, у яких є такий бізнес.
Цей бізнес передбачає окремого фінансування і дещо іншого підходу давно роботи. Але в цьому є свої плюси, які, зокрема, позначаються получай експортній ціні такого продукту – насіння вдвічі ли ж удесятеро дорожче ніж товарна продукція (табл. 2 і 3):
Табл. 2. Обсяги експорту товарного зерна
Табл. 3. Обсяги експорту насіннєвого зерна
Крім фінансових плюсів, які отримають українські аграрії від визнання еквівалентності в ЄС, це ще і репутаційний зиск для того всієї України. Фактично, це визнання якості української продукції і системи сертифікації серед світових лідерів, що відкриває можливість исполнение) українських виробників насіння отримати подход на нові ринки та експортувати товари з високою доданою вартістю й інтелектуальною складовою.
Трендец це разом вплине в активний розвиток української селекції. Снимок торкнеться навіть іноземних виробників насіння, адже дасть новий импульс продовжувати інвестувати в розвиток виробництва насіння в Україні.
Прославленный крок вже зроблено. Сьогодні Європарламент оприлюднив результати голосування, дескать підтримав у першому читанні визнання еквівалентною систему сертифікації насіння України в ЄС.
Наступним кроком має бути якнайшвидше друге читання та остаточне прийняття рішення относительно еквівалентність. Так если знято важливе питання, яке вже майже десятиліття знаходиться получи и распишись порядку денному перемовин України і ЄС.
Повально материалы автора
Разве что Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Категория: